Щороку 10 жовтня в Україні та світі відзначають День ментального здоров’я / Всесвітній день психічного здоров’я. 

Цьогоріч Всесвітня організація охорони здоров'я присвятила день темі «Особистий досвід має значення: від реальних історій до реальних змін». 

Люди, які самі пройшли через психічні розлади, знають про них те, чого не дізнаєшся з підручника чи чужих розповідей. Тому ВООЗ закликає не лише давати їм слово, а й залучати до рішень, які їх стосуються, — від власного лікування до того, як організована допомога. Серед пріоритетів — протидія стигмі, взаємна підтримка людей зі схожим досвідом і розвиток допомоги за місцем проживання, щоб людина могла лікуватися, не випадаючи зі звичного життя.

Але щоб історію почули, її спершу треба розповісти. А багато таких історій починається однаково: людина місяцями тримається сама, бо не знає, до кого звертатися, і боїться, що візит до психіатра поставить на ній тавро.

За оцінкою ВООЗ, у світі понад мільярд людей живе з психічними розладами. В Україні, за даними міжнародного дослідження 2023 року, на яке посилалося МОЗ, діагностують лише один випадок психічного розладу з 50. 

Серед причин МОЗ називає стигму і низьку обізнаність: люди не звикли звертатися по допомогу і часто просто не знають, до кого йти.

Чому про психіку треба дбати так само, як про тіло

Психіка, як і будь-яка система організму, має запас міцності. Коли навантаження триває місяцями — тривожні новини, недосипання, втрати, робота без відпочинку, — цей запас вичерпується. Спершу це схоже на звичайну втому чи дратівливість, потім погіршуються сон і концентрація, зникає інтерес до того, що раніше тішило. Психіка і тіло пов'язані тісніше, ніж здається: тривалий стрес часто дає про себе знати головним болем, серцебиттям чи проблемами з травленням.

Дбати про ментальне здоров'я — це сон, рух, живе спілкування і відмова від алкоголю як «знеболювального» після важкого дня. А ще — вчасно звернутися до фахівця, коли власних сил уже не вистачає. Що раніше людина отримує допомогу, то коротшим і легшим зазвичай буває шлях до відновлення. Просити про допомогу — така ж доросла навичка, як піти до стоматолога, поки зуб ще не болить.

Психолог, психотерапевт і психіатр: у чому різниця

Головна різниця між психологом і психіатром у тому, що психіатр — лікар: він встановлює діагноз і за потреби призначає ліки. Психолог лікарем не є і допомагає розмовою та психологічними методиками. Психотерапевт — фахівець, який додатково опанував конкретний метод психотерапії і працює курсом регулярних сесій.

Хто такий психолог і коли він потрібен

Психолог має вищу психологічну освіту, але не медичну, тому не ставить медичних діагнозів і не виписує ліків. Його робота — допомогти розібратися з емоціями, стресом, складними подіями та стосунками і знайти способи з цим упоратися.

До психолога варто звернутися, якщо ви:

• переживаєте важкі зміни в житті чи травматичну подію;
• втратили близьку людину;
• часто тривожитеся, хоча загалом справляєтеся з повсякденними справами;
• раз у раз потрапляєте в однакові конфлікти вдома чи на роботі;
• хочете краще зрозуміти себе.

Чим відрізняється клінічний психолог від психолога? Клінічний психолог працює в медичному закладі, у команді з лікарями. Він проводить психологічну діагностику — наприклад, оцінює пам'ять, увагу, рівень тривоги чи депресії за стандартизованими методиками — і надає психологічну допомогу пацієнтам.

Хто такий психотерапевт?

Психотерапевт — це психолог або лікар, який після базової освіти кілька років навчався конкретного методу психотерапії: когнітивно-поведінкової терапії, гештальт-терапії, психоаналізу чи іншого. Тож різниця між психологом і психотерапевтом — у глибині підготовки та форматі роботи. Робота з психотерапевтом — це зазвичай курс регулярних сесій, на яких ви разом із фахівцем з'ясовуєте, що підтримує проблему, і вчитеся реагувати по-іншому.

Лікар-психотерапевт має медичну освіту і за потреби може призначити ліки, але основний його інструмент — психотерапевтичні сесії. Психотерапевт без медичної освіти ліків не призначає, тому психотерапію часто поєднують із лікуванням у психіатра: препарати стабілізують стан, а терапія працює з тим, що його підтримує.

Психотерапія допомагає при тривожних і депресивних станах, наслідках травм, кризах і складнощах у стосунках.

Хто такий психіатр і коли до нього звертатися

Психіатр — лікар, який після медичного університету спеціалізувався на психіатрії. Він оцінює стан, встановлює діагноз за Міжнародною класифікацією хвороб, призначає лікування — медикаменти, психотерапію або їх поєднання — і стежить, як воно працює. Рецептурні препарати, зокрема антидепресанти, призначає тільки лікар.

До психіатра йдуть не лише з тяжкими розладами. Коли звертатися до психіатра? Не відкладайте візит, якщо:

• тривога, страх або пригнічений настрій тримаються понад два тижні й заважають жити;
• з'явилися панічні атаки — раптові напади страху з прискореним серцебиттям і нестачею повітря;
• ви довго не можете нормально спати: важко заснути, часто прокидаєтеся вночі чи надто рано;
• турбують нав'язливі думки чи дії;
• різко змінилися апетит або вага;
• погіршилися пам'ять і концентрація;
• алкоголь чи заспокійливі стали способом «вимкнути» емоції;
• з'являються думки про самоушкодження чи небажання жити;
• близька людина поводиться дивно, чує чи бачить те, чого немає.

 Психолог чи психіатр: як обрати?

Якщо досі сумніваєтеся, ось коротка підказка:

• Важкий період, стрес, розлучення чи втрата, але сон, апетит і працездатність загалом у нормі → психолог.
• Хочеться розірвати коло однакових сценаріїв, опрацювати наслідки травми, змінити звичні реакції → психотерапевт.
• Тривога, безсоння чи апатія тривають тижнями й заважають жити, з'явилися панічні атаки або нав'язливі думки → психіатр.
• Проблеми з алкоголем, наркотиками чи іншими речовинами → лікар-нарколог. До нього, як і до психіатра, можна звернутися без направлення.
• Не знаєте, до кого звертатися → психіатр або сімейний лікар: вони оцінять стан і за потреби скерують до потрібного фахівця. 

За інформацією КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради