1940 – 1941 рр.

Перов

Володимир Михайлович

голова виконавчого комітету Ради

депутатів трудящих

1944 - 1950 рр.

Рожанчук

Микола Михайлович

голова виконкому обласної Ради

депутатів трудящих 1, 2 скликань

1950 – 1955 рр.

Богатир

Захар Антонович

голова виконкому обласної Ради

депутатів трудящих 3, 4 скликань

1955 – 1982 рр.

Кременицький

Віктор Олександрович

голова виконкому обласної Ради

депутатів трудящих 5 – 17 скликань

1982 – 1990 рр.

Ямчинський

Василь Миколайович

голова виконкому обласної Ради

народних депутатів 18 – 20 скликань

1990 – 1991 рр.

Федоров

Володимир Григорович

голова обласної Ради

народних депутатів 1 скликання

1992 -1994 рр.

Рашевський

Станіслав  Ілліч

голова обласної Ради

народних депутатів 1 скликання

1991 – 1992 рр.

Малиновський

Антон Станіславович

голова обласної Ради народних депутатів

і голова виконкому 1 скликання

1994 – 1998 рр.

голова ради 2 скликання

і голова обласної державної адміністрації

1998 – 2006 рр.

Войтенко

Архип Борисович

голова обласної ради 3, 4 скликань

Voytenko

2006 – 2008 рр.

Синявська

Ірина Максимівна

голова обласної ради 5 скликання

листопад 2010р. -
лютий 2014 р.

Запаловський

Йосип Антонович

голова обласної ради 6 скликання

Zapalovskii

Француз

Віталій Йосипович

 2008 – 2010 рр.
голова обласної ради 5 скликання;

лютий 2014 р. -

листопад 2015 р.

голова обласної ради 6 скликання 

Лабунська Анжеліка Вікторівна

листопад 2015 р. -
вересень 2016 р.

голова обласної ради 7 скликання

Labunska

НОВИНИ

Бердичівський медичний коледж та Бердичівський військовий ліцей підписали Меморандум про співпрацю

Бердичівський медичний коледж та Бердичівський військовий ліцей підписали Меморандум про співпрацю19 лютого Бердичівський медичний фаховий коледж Житомирської обласної ради підписав Меморандум про співпрацю з Бердичівським військовим ліцеєм.

У медичному коледжі зазначають, що в час повномасштабної війни взаємодія військової та медичної галузей є не просто актуальною, а життєво необхідною. Підготовка майбутніх захисників держави неможлива без ґрунтовних знань з тактичної медицини та домедичної допомоги, а підготовка майбутніх медиків — без розуміння специфіки роботи в умовах воєнного часу.

10 маловідомих фактів про Лесю Українку

10 маловідомих фактів про Лесю Українку1. Перші півроку життя Леся провела з батьком – у Ольги Косач після народження доньки розвинулася анемія і вона поїхала лікуватися в Європу. Петро Косач на цей час узяв відпустку і цілком зосередився на опіці над старшим сином Михайлом та Лесею, фактично, врятувавши її від смерті.

2. У Лесі та Михайла був особливий духовний зв’язок. Їх в родині навіть називали спільним іменем Мишелосіє. Також Лесю часто називали Зея, Зеєчка – за назвою сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), бо вона була тоненька і тендітна, як стебло кукурудзи. В Колодяжному, де пройшло дитинство і юність поетки, вона товаришувала з сільськими дітьми, зустрічала череду, купалася в озері, потайки бігала до лісу, заступалася за селян, якщо худоба чинила шкоду.

155 років від дня народження Лесі Українки

155 років від дня народження Лесі Українки25 лютого 2026 року минає 155 років від дня народження нашої видатної землячки, письменниці, драматургині, перекладачки та громадської діячки Лесі Українки (1871–1913).

Лариса Косач-Квітка (справжнє імʼя Лесі Українки) народилася 25 лютого 1871 року у Звягелі в родині Петра Косача та Олени Пчілки. Була другою із шести дітей. Через туберкульоз кісток, діагностований у дитинстві, навчалася вдома, проте опанувала понад десять мов. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Через потребу постійного лікування хвороби обʼїздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, Ялті. Любила бувати в театрі та опері, прекрасно розбиралася в європейському мистецтві.