19 лютого Бердичівський медичний фаховий коледж Житомирської обласної ради підписав Меморандум про співпрацю з Бердичівським військовим ліцеєм.

У медичному коледжі зазначають, що в час повномасштабної війни взаємодія військової та медичної галузей є не просто актуальною, а життєво необхідною. Підготовка майбутніх захисників держави неможлива без ґрунтовних знань з тактичної медицини та домедичної допомоги, а підготовка майбутніх медиків — без розуміння специфіки роботи в умовах воєнного часу.

1. Перші півроку життя Леся провела з батьком – у Ольги Косач після народження доньки розвинулася анемія і вона поїхала лікуватися в Європу. Петро Косач на цей час узяв відпустку і цілком зосередився на опіці над старшим сином Михайлом та Лесею, фактично, врятувавши її від смерті.

2. У Лесі та Михайла був особливий духовний зв’язок. Їх в родині навіть називали спільним іменем Мишелосіє. Також Лесю часто називали Зея, Зеєчка – за назвою сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), бо вона була тоненька і тендітна, як стебло кукурудзи. В Колодяжному, де пройшло дитинство і юність поетки, вона товаришувала з сільськими дітьми, зустрічала череду, купалася в озері, потайки бігала до лісу, заступалася за селян, якщо худоба чинила шкоду.

25 лютого 2026 року минає 155 років від дня народження нашої видатної землячки, письменниці, драматургині, перекладачки та громадської діячки Лесі Українки (1871–1913).

Лариса Косач-Квітка (справжнє імʼя Лесі Українки) народилася 25 лютого 1871 року у Звягелі в родині Петра Косача та Олени Пчілки. Була другою із шести дітей. Через туберкульоз кісток, діагностований у дитинстві, навчалася вдома, проте опанувала понад десять мов. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Через потребу постійного лікування хвороби обʼїздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, Ялті. Любила бувати в театрі та опері, прекрасно розбиралася в європейському мистецтві.

21–22 лютого у місті Києві відбувся чемпіонат України з легкої атлетики у приміщенні серед юніорів, у якому взяли участь близько 400 спортсменів із 23 областей країни.

Команда Житомирської спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики Житомирської обласної ради виборола І місце серед СДЮСШОР, а збірна Житомирської області посіла IV загальнокомандне місце, поступившись командам із міста Києва, Київської та Львівської областей.

24 лютого 2026 року — четверта річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей день про тих, хто віддав життя за свободу країни, і про силу народу, який встояв і продовжує боротися за своє майбутнє. Символічно, що цього дня відзначають Національний день молитви — день духовної єдності та спільного прохання про мир, захист і перемогу.

З нагоди четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення та Національного дня молитви у Житомирі відбулися пам’ятні заходи.

У вшануваннях взяли участь перший заступник голови Житомирської обласної ради Олег Дзюбенко, керівництво Житомирської обласної військової адміністрації та Житомирської міської ради, представники виконавчого апарату обласної ради, духовенство, військові, правоохоронці, родини загиблих та громадськість.

19 лютого Житомирський регіональний центр «Інваспорт» Житомирської обласної ради провів відкритий чемпіонат області з пара-армрестлінгу серед осіб з інвалідністю.

У змаганнях взяли участь 55 спортсменів із Житомира, Звягеля та Коростеня, а також вихованці Житомирської обласної ДЮСШ осіб з інвалідністю Житомирської обласної ради та Потіївського навчально-реабілітаційного центру Житомирської обласної ради.