Щороку у третю неділю травня в Україні вшановують пам'ять жертв політичних репресій. Це день жалоби за мільйонами людей, які стали жертвами радянського тоталітарного режиму: були безпідставно заарештовані, розстріляні, увʼязнені або депортовані.

Від сталінського терору постраждали майже всі верстви суспільства — військові, духовенство, представники української інтелігенції, селяни та всі, хто прагнув зберегти національну ідентичність та свободу.

17 травня у Житомирі біля пам’ятного знака жертвам політичних репресій 1937–1938 років відбувся меморіальний захід, присвячений пам’яті невинно загиблим. Участь у заході взяли представники влади, духовенство, родини репресованих та громадськість.

Присутні вшанували пам’ять жертв репресій хвилиною мовчання та виконали Державний Гімн України. Представники Ради Християнських церков Житомирщини відслужили поминальний молебень. На завершення заходу учасники поклали квіти та встановили лампадки до пам’ятного знака.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі точно не встановлена. За оцінками експертів, за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні були репресовані майже півтора мільйона людей. З них понад 50% – українці. Значну частину репресованих розстріляли.

Радянська влада приховувала сліди своїх злочинів. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкаведисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

Одним із найвідоміших місць масових поховань став Биківнянський ліс на околиці Києва. Тут поховані десятки тисяч людей, убитих органами НКВС.

Вічна пам’ять жертвам політичних репресій.